Інформація щодо стану виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в частині перейменованих/не перейменованих назв об’єктів топоніміки на території Ямпільського району

Ямпільський район - північна частина Сумської області, площею 943,5 кв. кілометрів - стародавня, легендарна й мальовнича місцевість з глибокими культурно-історичними традиціями, своєрідним ландшафтом і значними природними ресурсами: торфом, білою, сірою та червоною глиною високої якості, придатною для виготовлення цегли й гончарних виробів.

На початку XVII століття на території  Ямполя існувало поселення під назвою Клин. Навколо зміни назви поселення існують різні думки. Одна з них говорить про те, що Ямпіль походить  від тюркського «ям» - поселення, де проїжджі могли поміняти коней та від грецької «поліс» - місто. Дійсно, Ямпіль, ( ям у полі)  з’являється в період заснування поштових зв’язків десь на межі ХVІІ-ХVІІІ століть. Після возз’єднання України з Росією у 1654 році Клин перейшов у володіння українських гетьманів і у 1674 році був перейменований на Янпіль, або Ямпіль. Друга  версія базується на припущенні, що назва Ямпіль пішла від імені господаря містечка і земель Яна Сердюцького (17 ст.) – Янове поле.

Територія нинішнього Ямпільського району була заселена ще в сиву давнину. Про це свідчать знайдені археологами рештки поселень, посуд, наконечники стріл, якими користувались наші далекі пращури в епоху переходу від каменю до бронзи. Ямпільщину оточують давньоруські міста: Путивль, Новгород-Сіверський, Глухів. І можна легко уявити собі прадавні шляхи спілкування їх жителів. Саме тут збирав новгород-сіверський князь Ігор Святославович військо для походу на половців, описаного в «Слові о полку Ігоревім».

Пізніше, в ХVІ-ХVІІІ століттях, у цій місцевості виникають перші «буди» й «гути», де виготовляють дьоготь, поташ та скляні вироби. Так, Шатрище, Марчихину Буду, а згодом і Папірню можна вважати першими промисловими пунктами краю. Ремісництво у феодальні часи поширюється в Ямполі, Орлівці: ткацтво, бондарство, виготовлення вовняних робів. Це сприяло розвиткові торгівлі. На ярмарках, здебільшого, продавали й купували товари натурального господарства: мед, гриби, ягоди, дичину, дьоготь, домашню худобу, птицю, бондарські та гончарні вироби.

В середині XVIII століття в Ямполі розквартировується козацька сотня Ніжинського полку. До сіл полку належали Орлівка, Свеса, Грем'ячка, Імшана, Усок, Паліївка, Білиця. XIX століття - це період  розвитку регіону. У 1850-1870 роках у Свесі та Хуторі-Михайлівському виникають цукрові заводи, майстерні. На базі Московсько-Київської залізниці будуються залізничне депо, мости.

Своїми глибокими культурно-історичними традиціями відзначається одне з сіл району - Воздвиженське, де у 1889 році нащадок древнього дворянського роду, громадський діяч, педагог і мислитель М.М.Неплюєв заснував особливу сільськогосподарську общину – Хрестовоздвиженське Трудове Братство, яке успішно функціонувало протягом кількох десятиліть.

Статусу районного центру Ямпіль набув у 1923 році - спочатку Новгород-Сіверської, Глухівської, Конотопської округи Чернігівської області, потім з 1939 року Сумської області.

Грізні роки Другої світової війни стали важким випробуванням для жителів району. Понад 8 тисяч мешканців брало участь у воєнних діях. У роки окупації на території району діяло підпілля  та партизанський загін  народних месників «За Батьківщину».

У післявоєнні роки ямпільчани підняли з руїн свій край, відновили роботу колгоспів, промислових підприємств, закладів охорони здоров'я, освіти і культури.

Нині в районі налічується 61 населений пункт: Ямпільська та Свеська селищні та 11 – сільських рад. Cтворено Дружбівську міську об’єднану територіальну громаду (до складу якої увійшли 11 сіл і місто Дружба).

Населення району станом на 01.04.2017 – 23,5 тис. осіб, у тому числі: 7,5 тис. осіб – сільське населення, 16 тис. осіб – міське.

Територія району становить 94,3 тис. гектарів. Під сільськогоспо-дарськими угіддями зайнято 54,6 тис. гектарів, під лісами - 33,4 тис. гектарів. На території району протікає 16  річок, є 76 озер і  ставків.  Грунт на території району піщаний та супіщаний дерново-підзолистий.

Багатство району - ліси. Показник лісистості найбільший по області-31,2%. Веденням лісового господарства займається ДП «Свеське лісове господарство», яке об'єднує 5 лісництв, ЯДАП «Ямпільський агролісгосп». Продукція цих підприємств реалізується в країни Євросоюзу.

В сільському господарстві району працюють 12 сільськогосподарських підприємств, з них: 9 – товариств з обмеженою відповідальністю, 3 – приватні підприємства. Крім того, в районі функціонує 25 фермерських господарств, 10 665 – особистих селянських господарств. Господарства району займаються вирощуванням зернових та кормових культур, льону-довгунця, виробництвом молока та м’яса.

Промисловість представлена трьома підприємствами, найбільше з яких - ПАТ «Свеський насосний завод». В районі налічується 912 суб’єктів господарювання: з них 272 – юридичні осіби, 640 – фізичних осіб – підприємців.

На території району функціонують 15 загальноосвітніх шкіл, 5 дитячих дошкільних закладів, 3 позашкільні заклади: станція юних натуралістів, дитячо-юнацька спортивна школа, районний Центр дитячої та юнацької творчості. Одержати середню спеціальну та професійну освіту молодь має можливість у  професійному аграрному ліцеї.

Також працюють 20 клубних закладів, 20 бібліотек, дитяча музична школа,комунальний заклад «Ямпільський районний краєзнавчий музей», громадський історико-меморіальний музей «Трудове братство М.М.Неплюєва».

Медичну допомогу населенню надають комунальний заклад «Ямпільська центральна районна лікарня», Дружбівська міська лікарня, Свеська селищна лікарня, дві амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, одна сільська лікарська амбулаторія, вісім фельдшерсько-акушерських пунктів і три фельдшерські пункти.

Окрасою району, предметом гордості та затишним місцем відпочинку є  Ямільська районна станція юних натуралістів, одна з найкращих в Україні, має статус Ботанічного саду місцевого значення. На території цього без перебільшення райського куточка – міні - зоопарк, «карликовий» сад, дослідні городні ділянки. На станції вирощується близько 800 сортів квітучих декоративних культур, зібрано 76  видів рідкісних для нашої місцевості рослин.

Однією з визначних пам’яток району є Воздвиженський фруктовий сад, закладений у 1905 році Трудовим Братством М. М. Неплюєва. Загальна площа - 300 га. У саду нараховується 26 високоякісних сортів яблук, над створенням  саду свого часу працював місцевий уродженець, учений-селекціонер, доктор сільськогосподарських наук, академік, Герой Соціалістичної праці С. Ф. Черненко.

У Ямпільському районі налічується  62 пам’ятки історії, 1 монументального мистецтва,  2 - архітектури, 1 - археології. Парк села Воздвиженське у 1972 році оголошено пам’яткою садово-паркового мистецтва.

Ямпільщина подарувала світові людей високого духу й могутнього таланту. Серед видатних уродженців району О. К. Богомазов - видатний художник початку XX століття; М. М. Неплюєв - громадський діяч, педагог, філософ; С. Ф. Черненко - доктор сільськогосподарських наук, академік АН СРСР, садовод-селекціонер; П. П. Сагайдачний та Л. П. Головач - Герої Радянського Союзу; В. П. Булана і С. П. Дзюба - Герої Соціалістичної Праці .